16.12.2012

У Львові стартував проект – Літературний Гід

Проект Літературний Гід Львова – є унікальним путівником у світі літературних місцевих персонажів. Усі бажаючі матимуть змогу «з книги» подивитися на улюблене місто очима персонажів з літератури, крокуючи вулицями згідно їх маршрутів, поринути у створений уявою автора вигаданий світ.

Львівський Літературний гід відображає Львів, як літературне місто, яке відображене у новелах та романах, що в свою чергу дає змогу читачеві кожного разу повертатися для подальшого слідкування за героями вузькими брукованими вуличками, відвідуючи під‘їзди сецесійних будинків та мати змогу на стінах квартир розглядати літографії та картини.

Дуже багато місць існують для щоб життя протікало тихо та спокійно. Але є й такі місця, в яких життя стрімко мчить, вирує, переганяючи уяву. Існують міста – примари, та міста – карнавали. Є такі міста, що залишають у душі кожного свій окремий слід, хто хоча б раз зміг там побувати. Існують міста, які надихають митців, художників, музикантів, письменників, поетів. Наприклад, Бальзак, у своїй «Людській комедії» настільки захопився Парижем, що у своєму оповіданні відобразив настільки реальне місто, що у читача складається враження ніби він знаходиться на вулицях цього міста. А ось автор «Парфумеру» — Патрік Зюскінд на сторінках роману, відображає іншу картину Парижу, де описує самісіньке дно – похмурі і темні провулки.

Так і Львів – описується як місто-муза. Який оспіваний поетами, улюблений художниками та письменниками. Не обов’язково бути народженим у Львові, щоб любити це місто, надихати та запалювати бажання внести частку своєї душі у це місто та на сторінки твору.

Представлені карти проекту Літературного Гіду мають змогу провести читача шляхами героїв з літератури, можуть допомогти у складі власного маршруту, пройти тими самими вулицями, якими ходили відомі персонажі Романа Іваничука, Станіслава Лема, Марека Краєвського, Олексія Євтушенко, Діни Рубіної та інших відомих суперників. Більшість вулиць на сьогоднішній мають вже інші назви, а деякі вулиці навіть зникли з карт.

Корчми Лисого Мацька на Руській чи Шкоцької кав‘ярні на розі Герцена і проспекту Шевченко в кутовому будинку вже давно немає, але, можливо стіни тих будинків і досі зберігають події минулих років, якими вони були свідками, і чекають на своїх нових слухачів, які захочуть послухати цю цікаву розповідь.

 

Оставить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*