29.01.2015

Що ж чекає агресора?

Багато хто з Львів’ян відчуває тяжкі наслідки «не визнаної війни» на Сході. Через ці події відбувається і недофінансування багатьох проектів, помічається затримка заробітних плат в бюджетних сферах, а про їх підвищення  взагалі говорити не мА ні якого бажання, адже ми прекрасно розуміємо , що в такій тяжкій ситуації цього явно не відбудеться,  як що все ж таки це станеться, то підніметься вона швидше за все не суттєво. То ж про наші біди ми знаємо добре, бо відчуваємо їх вплив на собі, що ж по відношенню до Російської Федерації інформацією ми майже не володіємо, а даремно. Адже проаналізувавши їхній бюджет на цей рік можна спрогнозувати певні висновки.

Що відомо пересічному Українцю про фінансовий стан Росії? Рубль — падає, нафта дешевшає, в принципі це і все. А до чого це призведе?

У новий рік Росія вступила в умовах серйозно погіршення економічної ситуації, а також в очікуванні рецесії, яка повториться вперше за останні шість років. Відповідно до оцінок Світового банку, падіння російського ВВП в нинішньому році складе від -0,7% до -2,9%. Американське рейтингове агентство Fitch також знизило рейтинги 13 ключових російських компаній, включаючи Лукойл, Газпром і Російські залізниці. Падіння цін на нафту до рекордних позначок, помножене на стрімку девальвацію російського рубля, змушує Кремль переглядати бюджет.

Зменшення обсягів фінансування торкнеться практично всіх бюджетних організацій, включаючи Міністерство закордонних справ Росії і Службу зовнішньої розвідки. Разом з тим, Путін наполегливо відмовляється скорочувати асигнації військового бюджету, збільшивши його практично на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Заради справедливості варто зазначити, що російський міністр фінансів Антон Силуанов постійно вказує на необхідність скорочення витрат на військові потреби.

Його голос в Кремлі поки не чути. За оцінками фінансових аналітиків, 10% -е урізання витрат за основними статтями бюджету ускладнить соціально-економічну ситуацію.

При цьому соціальна напруженість у російському суспільстві різко збільшиться, оскільки зарплати працівникам бюджетної сфери не будуть проіндексовані з урахуванням високого рівня інфляції. Крім того, відбудеться урізання бюджету працівників медичної сфери, внаслідок чого ця категорія бюджетників виявиться у важкому фінансовому становищі. Але ж не так давно — в листопаді 2014 року — працівники медичних установ Москви вже виходили на масові акції протесту. Але, мабуть, влада не вважає витікаючу від них загрозу значимою. А даремно, оскільки плани щодо закриття тільки в Москві в 2015 році низки медичних закладів, внаслідок чого на вулицях можуть опинитися близько 10 тисяч людей, можуть розхитати ситуацію до стадії неконтрольованою.

Російський уряд на чолі з Медведєвим також заморозить в поточному році ряд великих інфраструктурних проектів.

Ще однією вразливою частиною російського суспільства, котра постраждає внаслідок кризи в Росії, стануть пенсіонери. Російський уряд вже заліз в Пенсійний фонд, вийнявши з нього в 2014 році близько 7 млрд. дол. США на порятунку падаючого російського рубля. У 2015 році ситуацію може повториться, і це на тлі, коли пенсії росіянам теж не будуть проіндексовані. Поки що Путіну вдається списувати всі біди російської економіки на підступи Заходу, який воює з Москвою на території сусідньої України. Однак такі аргументи будуть все менш ефективними. Російським політтехнологам потрібно буде придумувати нові байки для своїх громадян.

 

Російські олігархи, в умовах наростаючої кризи, поступово стають небезпечними для кремлівського керівництва. Падіння їхніх прибутків вже вселило в їх душі паніку і страх. У критичні для російського рубля дні вони втрачали мільярди доларів.

Згідно з індексом мільярдерів, який складає Bloomberg, в 2014 році 21 особа з числа найбагатших росіян через санкції втратили в цілому $ 61 млрд., що склало чверть їх сукупного стану.

Додати до цього втрату доступу олігархів до міжнародних фінансових ринків, а також зменшення ліквідності російського ринку — і вийде дуже невесела картина. Настільки невесела, що це може призвести до реального бунту, результатом якого стане початок процесу демонтажу режиму Путіна.

На тлі різкого скорочення російського національного резервного фонду — з 599 млрд. Дол. США в середині 2014 до 398 млрд. Дол. США на початку січня 2015 року — поле для маневру і загравань з олігархами у Путіна сильно скоротилася. Адже фінансовий російський пиріг ставати все менше, а голод у того, хто на нього претендує — все сильніше.

Складним стає життя для ще одного державного гіганта — російської компанії Газпром. Санкції Заходу, помножені на низькі ціни на нафту (ціни на газ прив’язані до нафтової ціни), обмеження доступу до міжнародних фінансових ринків, втрата європейського та українського ринків різко звузили маневреність Газпрому.

Ця компанія, втративши зовнішній простір для маневру, прив’язала себе до Китаю, який отримав величезний важливий вплив на Газпром і особисто Путіна.

Китай «пообіцяв» вкласти в проект «Сила Сибіру», через який Росія планує постачати газ до Китаю, близько 50 млрд. дол. США (25 млрд. В якості позики на будівництво газопроводу, і ще 25 млрд. в якості передоплати за газові поставки). Проте конкретних дат виділення зазначених фінансових коштів поки що не існує.

Власних вільних грошей у Газпрому на цей проект немає.

То ж висновок:

Соціально-економічна ситуація в Росії продовжує стрімко погіршуватися. Зупинити кризові процеси Путіну навряд чи вдасться.

Анексувавши Крим і спровокувавши війну на українському Донбасі, він сам себе загнав у смертельний кут. Вийти з нього без втрат він вже не зможе.

(В статті використана інформація з сайту аналітичної групи глобальної розвідки Geostrategy «http://geostrategy.ua/node/964»)

Оставить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*