14.12.2014

Попри щорічні обіцянки депутатів вирішення проблеми просувається дуже повільно.

З  року в рік ми звикли чути обіцянки високо посадовців. Таким невирішеним питанням досі лишається проблема із туалетами у загальноосвітніх школах Львівщини. Наприклад на Сокальщині до вирішення цього питання приєднались громадські активісти які почали облаштовувати екосантуалети.

Як тут не згадати слова професора преображенського, який у романі Михайла Булгакова казав: «Разруха начинается не в туалетах, а в головах!

Інакше сказати тяжко, адже на Львівщині величезна кількість шкіл або ж взагалі не має туалетів, або має лише тимчасові на вулиці. Більш гостро проблема загострюється у зимовий період, коли на вулиці температура різко падає униз.

Відомий всім колишній міністр освіти Табачник на словах вже починав здійснювати «туалетну реформу», і нібито гроші були і все так красиво звучало, але як кажуть — віз і нині На період 2013-2014 на Львівщині кількість шкіл яка не має вбиралень становила 209.

Саме дивне, це той факт, що гроші на такі програми виділялись. Як що ж десь щось і робилось та у більшості випадків за кошти самих батьків та за допомогою місцевих бюджетів.

Звичайно ж батькам учнів не подобається за власний кошт ремонтувати шкільні туалети знаючи те, що самі батьки справно сплачують податки до державного бюджету. Гроші на такі заходи виділяються, а толку немає, і це все при тому, що за кошти батьків і так робиться в школах дуже багато: купляються меблі, робляться ремонти, міняються двері та вікна. То ж у той час, коли гроші розкрадаються батьки віддають останні кошти на необхідне.

В бюджет 2014 – го року у програму розвитку освіти закладено 3,350 мільйонів гривень на облаштування санітарних вузлів у 137 – ми школах області.

Єдина надія, що роботи з ремонту та облаштування туалетів будуть успішно завершені на початку 2015- го року. Бо на наступний рік на такі потреби не закладено жодної копійки до місцевого бюджету.

Найгірша ситуація у так званих «депресивних»  районах області. До них відносяться Сколівський та Турківський. Крім цього є малокомплектні школи, в яких навчається лише кілька учнів, то ж обладнання туалетів для держави є фінансово не вигідним, в таких школах сподіватись на швидке вирішення цього питання є справою довготривалою.

Але не всюди ситуація така «депресивна» . Так  у місті Угнів що на Сокальщині, яке до речі є самим найменшим в України, побудували біотуалети «майбутнього». Це все здійснено за кошти батьків та адміністрацій шкіл. Ідея така з’явилась після невтішних прогнозів екологів, які помітили, що біологічні відходи потрапляють до річки Західний Буг. Особливістю  таких туалетів є те, що вони здатні відділяти сухі речовини відходів (фекалії) від рідких (сеча). Тобто використовувати особливості анатомічної будови тіла людини. Тим самим після спеціальної обробки суха речовина стає придатною до використання у вигляді добрива. Унікальним в цих біотуалетах є й те, що для їх роботи не потрібна вода.

Такі туалети не мають неприємного запаху після використання, дуже легко прибираються, дуже зручні в експлуатації та є гігієнічні. Корпуса для таких туалетів виготовляє український виробник.

Але незважаючи на всі плюси використання та монтажу таких туалетів держава не помічає економічну вигоду такого ноу-хау. Адже за рік сухий туалет порівняно із звичайним не викидає у грунт та економить близько 15 тон води за один календарний рік.

Оставить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*