16.03.2013

«Гуцульщина у Львові» до дня народження Тараса Шевченка

У Львові відбулася презентація книги «Гуцульщина у Львові» та невипадково її презентацію приурочили до дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

Ця книга як незбагненна гуцульська душа. Серце кожного вихідця з Гуцульщини того дня билося в очікуванні зустрічі з дитинством і юністю, з родинами і побратимами, оскільки у презентованій книзі було зібрано життєписи славних нащадків Довбушевого роду. У Львові зібралися не тільки члени суспільно-культурного товариства «Гуцульщина» у Львові, а й з’їхалися численні представники гуцульського субетносу із Закарпаття, Івано-Франківщини і Буковини. Зібрання проходило у просторій актовій залі Франківської райадміністрації, яка була заповнена на повну. Своїми прекрасними піснями і танцями відкрив презентацію Народний ансамбль пісню і танцю «Черемош» Львівського національного університету імені Івана Франка, художній керівник і головний балетмейстер якого гуцул із закарпатського села Косівська Поляна на Рахівщині Василь Піпаш. Цей ансамбль, до речі, у листопаді нинішнього року відзначить своє п’ятдесятиліття.

Коли бурхливі оплески подяки за одухотворений виступ «Черемошу» вже стихли, вступне слово взяв головний редактор і упорядник книги «Гуцульщина у Львові», заслужений журналіст України, лауреат премії імені В. Чорновола Олександр Масляник – уродженець Рахова, «гуцульського Парижу». Він відзначив, що у світ вишла унікальна книга, котру творили 135 авторів на 250 сторінках зі 475 світлинами. Ця книга не лишень про товариство «Гуцульщина» у Львові, а й пристрасна оповідь про великий і багатий на таланти материк високої духовної і матеріальної культури, що зветься Гуцулією. Не може радувати і те, що упорядники не замкнулися на окремо взятому товаристві, а зуміли відтворити широчінь і глибину гуцульської душі.

У книзі вміщено відомості про знаних гуцулів, які мешкають у Львові. Член-кореспондент Національної академії наук України Юрій Сеньковський, доктори наук, професори Нестор Библюк, Василь Лизанчук, Михайло Гнатюк, Зорислава Ромовська, Іван Головацький, Володимир Шевага, Петро Сіреджук, Олена Никорак, Дмитро Заячук, народний артист України Петро Бенюк, художники Микола Тинкалюк, Юрій Гав’юк, Микола Козурак, Василь Гурмак, Юрій Лесюк, Василь Пліхтяк, письменники Василь Стефак, Роман Коритко, Надія Черкес, Микола Негрич, Оксана Смерека-Малик, Володимир Тимчук, хореограф Василь Піпаш, полковники Василь Біленчук, Іван Сулятицький, Василь Коржук, керівники підприємств Володимир Звонар, Боглан Дудзяний, Василь Петруняк та чимало інших працьовитих уродженців Гуцульщини ніколи не переривали духовного зв’язку з рідним краєм.

Доктори філологічних наук, професори Львівського національного університету імені Івана Франка Василя Лизанчука та Михайла Гнатюка, голови Закарпатської обласної організації «Гуцульська столиця», селищний голова Ясінь Едуард Зелінський, уславлений гуцульський майстер-різьбяр Юрій Павлович, голова Львівського крайового братства ОУН-УПА Олесь-Дмитро Гуменюк, письменники Василь Стефак та Надія Черкес, голова львівського гуцульського товариства Василь Коржук у своїх виступах-обговореннях доповідали про важливу культурну подію не тільки в житті субетносу, а й усього краю.

«Гуцульщина у Львові» за громадською думкою є актуальною, вчасною і потужною, на високому науковому і поліграфічному рівні книгою.

Оставить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*